Ми продовжуємо публікувати інформацію щодо реєстрації, перереєстрації, заповнення необхідних документів та роботи з ПРРО у формі запитань і відповідей. Якщо ви раптом проґавили першу частину, просто перейдіть за посиланням.
У цьому матеріалі ви дізнаєтесь про:
- процедуру реєстрації ПРРО у ДПС;
- дані, які має містити Х-звіт;
- реєстрацію КОРО до ПРРО;
- типи ПРРО (стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет-торгівля) і чим вони відрізняються;
- видачу покупцеві фіскального чека і проведення його як нефіскального — чи можливо це;
- використання ПРРО на АЗС;
- відповідальність за форму чека та його реквізити при оновленнях законодавства — хто її несе;
- код УКТ ЗЕД у чеках;
- випадки, коли СГ зареєстровано за однією адресою, а ПРРО буде використовуватися за іншою — чи потрібно подавати форму 20-ОПП;
- а також, що робити з апаратним РРО у разі використання програмного.
1. Яка процедура реєстрації ПРРО в органах ДПС?
Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО визначено наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317. ДПС веде реєстр ПРРО в електронному вигляді.
До реєстру вносяться дані ПРРО, суб’єктів господарювання та їхніх господарських одиниць (ГО), де застосовуються ПРРО, сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Фіскальний сервер присвоює фіскальний номер ПРРО і вносить його до реєстру ПРРО, якщо немає підстав для відмови у реєстрації.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Для реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання (СГ) має бути на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його ГО, де буде використовуватись ПРРО, про яку СГ повідомляє контролюючий орган (п. 63.3 ПКУ).
Для цього подається «Заява про реєстрацію ПРРО» за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316602). Про те, як правильно заповнити цей документ — читайте у матеріалі. Після автоматичного опрацювання Заяви сервером ДПС, ви отримуєте результати обробки у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій.
2. Як визначити тип ПРРО (стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет-торгівля) для заповнення п. 4 «Дані щодо ПРРО» форми № 1-ПРРО?
Для заповнення п. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію ПРРО за ф. № 1-ПРРО, затвердженої наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», використовуються такі типи ПРРО:
- «Стаціонарний» — встановлений на конкретну ГО та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО;
- «Пересувний» — зареєстрований на конкретну ГО (наприклад, автомобіль), але може використовуватися на всій території України;
- «Інтернет-торгівля» – ПРРО встановлений на конкретну ГО і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт));
- «Каса самообслуговування» — ПРРО встановлений на конкретну ГО та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад, платіжний термінал).
3. Які дані має містити Х-звіт та чим це передбачено?
Відповідно до п. 15 Вимог № 199 чек X-звіту повинен містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються з початку зміни до моменту формування X-звіту):
- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;
- літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках;
- суми ПДВ за кожною ставкою;
- підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає обкладенню ПДВ;
- загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;
- підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п’ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;
- суми готівки за операціями “службового внесення” та “службової видачі”;
- дату і час друкування чека X-звіту.Якщо реєстратор призначений для роботи з декількома валютами, чек X-звіту повинен додатково містити підсумки розрахункових операцій щодо кожної валюти окремо.X-звіт — денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам’яті реєстратора (п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199; далі – Вимоги № 199).
4. Чи вказується код УКТ ЗЕД у чеках?
Код УКТ ЗЕД потрібно обов’язково вказувати у чеку для підакцизних товарів (п. 11 ст. 3 Закону № 265) — він зазначається в 7-му рядку. Форма фіскального касового чека № ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення № 13.
5. Чи потрібно реєструвати КОРО до ПРРО?
Прямої відповіді у нормах законодавства на це запитання немає. Відповідно до п.2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО.
6. Чи треба подавати форму 20-ОПП, якщо СГ зареєстровано за однією адресою, а ПРРО використовуватиметься за іншою?
Власник ПРРО перед тим, як зареєструвати його, повинен надіслати (подати) до ДПС інформацію за формою 20-ОПП про ГО, де буде застосовуватись ПРРО.
Суб’єкт господарювання, що хоче зареєструвати ПРРО, відповідно до наказу Мінфіну від 23.06.2020 року № 317, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його ГО, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 Податкового кодексу України за формою № 20-ОПП.
Відсутність на обліку ДПС об’єкта оподаткування або наявність неповної чи помилкової інформації може стати причиною відмови у реєстрації ПРРО.
7. Що робити з апаратним РРО у разі використання програмного?
Якщо СГ вирішує використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
8.Чи можна використовувати ПРРО на АЗС?
Законодавством не встановлено, але податківці з цього питання консультують так: “Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при роздрібній торгівлі пальним забороняється”.
9. Чи можна видати фіскальний чек, а провести його нефіскальним?
Ні, це неможливо.
Якщо ви зобов’язані застосовувати РРО (ПРРО) під час проведення розрахункових операцій, то повинні:
- проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО;
- або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО.
10. Хто несе відповідальність за форму чека та його реквізити при оновленнях законодавства?
Прямої норми закону щодо того, хто відповідає за недотримання чинного законодавства, зокрема, нечинну форму касового чека та його реквізити, — немає. Однак, враховуючи ст. 8 Закону про бухоблік, такою особою є бухгалтер, якщо іншого не зазначено у посадовій інструкції іншої посадової особи (керівника, касира тощо).
Форму та зміст касового чека визначає Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 зі змінами. Зверніть увагу, що з 01.08.2020 р. фіскальні чеки використовуються за новою формою.
Відповідальність за нечинну форму касового чека
Відповідно до ст.8 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. При цьому, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, у тому числі й введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.
Згідно зі ст. 155 прим. 1 КУпАП за порушення проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовується адмінвідповідальність — до осіб, що здійснюють розрахунки застосовується штраф у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) та на посадових осіб — від 5 до 10 нмдг, а при повторному порушенні протягом року — штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 нмдг і на посадових осіб — від 10 до 20 нмдг.