Русский
від M.E.Doc
Оновлення з 1 січня 2023 року Закону Україні від 23.09.1999р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» призвело до виникнення купи питань. Одне з таких – чи платити лікарняний працівнику суміснику?
За п.1 ст.22 страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ. В цій нормі нічого не має посилання на існуючу постанову КМУ від 26.09.2001р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням». Очевидно має бути розроблена нова постанова КМУ.
В листі від 16.01.2023 № 1468-1025/Я-03/8-2800/23 фахівці ПФУ пояснили, що оплата лікарняного суміснику (внутрішньому, зовнішньому) проводиться у разі, коли лікарняний не оплачений за основним місцем роботи.
Отже, пройдемось поширеними питаннями страхувальника.
Як дізнатися про оплату лікарняного по зовнішньому суміснику за основним місцем роботи? Який документ сумісник має надати на підтвердження оплати або не оплати з основного місця роботи?
На думку ПФУ документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за основним місцем роботи буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в оплаті лікарняного. Який же це документ – не уточнено.
Приміром, лікарняний повністю припав на місяць, коли за основним місцем роботи працівник перебував у відпусті без збереження зарплати. В ст.16 Закону № 1105 наведено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Серед таких відпустка без збереження зарплати.
За ч.1 ст.32 Закону № 1105 повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається працівнику -заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Саме це повідомлення сумісник і має надати страхувальнику для призначення виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Ну а далі страхувальник за сумісництвом має прийняти рішення про оплату лікарняного.
Чи обов’язково підтвердним документом має бути повідомлення про відмову?
Звісно ні. Це може бути наказ про надання відпустки без збереження зарплати, рішення (протокол) про відмову в оплаті лікарняного. Повідомлення є найбільш оптимальним.
У працівника є основне місце роботи, на якому лікарняний не призначено, і одночасно декілька сумісництв у різних роботодавців. Як в такому випадку підтвердити вибір місця оплати лікарняного?
ПФУ з цього приводу міркує так – якщо за основним місцем роботи не оплачений, призначення виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності проводиться за тим сумісництвом, на яке працівник надає документ, що підтверджує відмову в оплаті за основним місцем роботи.
Як дізнатися страхувальнику за сумісництвом про те, що сумісник не скористався правом на оплату лікарняного за іншим сумісництвом?
Це питання також виникає в буденній роботі. Приміром в кабінеті страхувальника з’явилась цифрова копія лікарняного сумісника з порядковим номером копії – 3. Це означає, що саме цей страхувальник є 3-м сумісництвом працівника. В такому разі сумісник має надавати підтвердження у відмові в оплаті не тільки з основного місця роботи, але і з попередніх двох сумісництв.
Поки що ставимо крапку, але питання на цьому не закінчуються…
Олена Габрук, консультант з оподаткування та кадрів.
