- Особи, що проводять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, інші особи, перелічені у пп. 14.1.226 ПКУ). Адже такі особи не потрапляють під дію Закону про РРО.
- ФОП – платники єдиного податку групи 1. Їх надійно захищає від застосування РРО п.296.10 ПКУ.
1 січня 2022 року набувають чинності норми Законів 128-IX та 129-IX від 20.09.2019, якими передбачено використання РРО / ПРРО для ФОП – платників єдиного податку груп 2,3,4. - Всі ФОП, як проводять діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у яких відсутні розрахункові операції (ст.3 Закону про РРО). Тобто оплата за товари, роботи, послуги надходять виключно у безготівковій формі.
- ФОП, у яких є розрахункові операції, але їх господарська діяльність підпадає під «пільги» ст.9 та ст. 10 Закону про РРО.
Перелік видів діяльності, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО наведений в Постанові КМУ від 23.08.2000р. № 1336.
Уважними слід бути при застосуванні «пільгової» норми п.14 ст.9 Закону про РРО в частині послуг, розрахунки за які проводяться виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Тут РРО/ПРРО не потрібен. Але якщо суб’єкт господарювання вирішить застосовувати «змішані» розрахунки, наприклад частково Liqpay, а частково готівкою, він втрачає право на використання пільги, що передбачена п. 14 ст. 9 Закону РРО.
Тобто, обов’язок застосовувати РРО/ ПРРО при отриманні оплати за послуги залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Детально про нюанси застосування/незастосування РРО/ПРРО в різних практичних ситуаціях 2021-2022, практичні аспекти обліку товарних запасів та інші новації (законопроект № 5600)для «єдинників» поговоримо на вебінарі 16 грудня 2021 року «Єдиний податок для підприємств та ФОП: обліково – податкові підсумки 2021 року та орієнтири 2022 року РРО -2021/2022 Новація для ФОП – облік товарних запасів: кого це стосується та як вплине на подальшу роботу!»