Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (14.1.170 ст.14 ПКУ). Наприклад, Ви навчаєте дітей, сплачуєте проценти за користування іпотечним кредитом, переобладнуєте транспортний засіб на ГБО. Детальний перелік витрат, за якими платник має право на застосування податкової знижки визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Загальна сума податкової знижки, нарахована в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати. Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму. А отже ФОП не може скористатися податковою знижкою щодо свого підприємницького доходу.
Якщо ж ФОП є найманим працівником, право на податкову знижку виникає виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.