Звільнення працівників – новації з 19.07.2022 року

Нові підстави для звільнення за ініціативою роботодавця

19.07.2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352.

Серед іншого, роботодавці отримали можливість припинення дії трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (п. 8-3 ст. 36 КЗпП). Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

• фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд,
• відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

За роз’ясненням Мінекономіки, у випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

При цьому, виходячи з необхідності виконання вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього 4 місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують 4 місяці.

Отже, зрозуміло, що  користуватися цією новацією треба уважно, адже можна отримати судові позови від не обгрунтовано звільнених працівників.

Нова підстава для звільнення з ініціативи роботодавця — неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п.6 ч.1 ст.41 КЗпП). Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обгрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

За роз’ясненням Мінекноміки, розірвання трудового договору відповідно до п. 6 ч.1 ст. 41 КЗпП  не вимагає дотримання положень ч.3 ст. 40 КЗпП, але проводиться лише в тому випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Звільняючи працівників за новою підставою п. 6 ч.1 ст. 41 КЗпП  зверніть увагу на додаткові гарантії таким працівникам, що встановлені ч.1 ст.42-1 КЗпП. Такий працівник  протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.