Насамперед згадаємо, що за ч.3 ст.119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу на особливий період на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. В такому разі а місцем роботи мобілізованого працівника увільняють (наказ про увільнення від роботи на у період проходження військової служби). За Законом України від 20.12.1991р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України. На військовослужбовців діють інші норми соціального захисту на випадок тимчасової втрати працездатності – п. 9 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Отже, у працівника, за яким на період військової служби зберігається лише місце роботи і посада, під час хвороби не настає втрата заробітної плати по місцю роботи. Відповідно, допомога по тимчасовій непрацездатності за місцем збереження місця роботи і посади не надається. Про це у листі ПФУ від 24.02.2023 р. № 2800-030401-8/9537.