ТОП-10 запитань — відповідей про від розробника. Частина ІIІ

Продовжуємо серію матеріалів щодо ПРРО, в котрих наші спеціалісти дають фахові відповіді на найчастіші ваші запитання. Із цієї статті ви дізнаєтесь, зокрема:

• чи можна на чек дописувати вручну додаткову інформацію;
• про ліміт готівки у касі й службову видачу та службове внесення;
• чи може СГ створити ПРРО для власного використання;
• де брати код УКТ ЗЕД при попередньому програмуванні товару;
• що зазначати у фіскальному касовому чеку в разі попередньої оплати товару;
• про знак множення і кількість товарів у чеках ПРРО  Cashаlot;
• коли заповнюється поле «назва платіжної системи» у заяві за формою №1-ПРРО;
• чи є можливість додати до форми оплат “безготівкова” у фіскальному касовому чеку, оскільки платіжна картка — це один з видів безготівкової оплати;
• чи обов’язково у фіскальному чеку зазначати «без ПДВ», якщо товар «не ПДВ-шний»?

1. Чи може суб’єкт господарювання (СГ) самостійно створити ПРРО та використовувати його в господарській діяльності?

Так, якщо створене ПРРО буде відповідати законодавчим вимогам:

• виконувати фіскальні функції через фіскальний сервер ДПС;
• бути внесеним до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Якщо СГ ці умови виконає, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій, незалежно від того, хто його виробник.

2. Чи можна на фіскальних касових чеках писати вручну додаткову інформацію, наприклад, форму оплати «попередня оплата» та «післяплата»?

Ні, не можна. На фіскальних чеках ПРРО/РРО види оплати та будь-яку іншу інформацію писати вручну не потрібно, тому що це призведе до порушення встановленої форми та змісту затвердженого розрахункового документа (фіскального касового чека на товари (послуги)) та невідповідності підсумків за розрахунковими операціями у Z-звіті.

3. Якщо є обмеження на кількість готівки в касі — 200 тис. грн, як це буде впливати, якщо не робити службову видачу?

Для зручності розділимо відповідь на дві частини.

1. Щодо ліміту готівки в касі
При проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО необхідно дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148 (далі — Положення №148).

Згідно з вимогами п. 15 Положення №148 підприємства мають право тримати у позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси.

Ліміт залишку готівки в касі — граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі у позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції “службова видача”.

2. Щодо операцій «Службова видача», «Службове внесення»
Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (п.6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР).

Відповідно до ст. 164-4 КУпАП здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, встановлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від 17 до 88 НМДГ.

Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу від 43 до 175 НМДГ.

4. Де продавцям підакцизних товарів — неплатникам ПДВ брати код УКТ ЗЕД при попередньому програмуванні товару?

У ПРРО Cashаlot та «СОТА Каса» довідник з переліком кодів УКТ ЗЕД під’єднаний до рядка «Код УКТ ЗЕД» у картці номенклатури. Переглянути довідник з переліком кодів УКТ ЗЕД та вибрати необхідний можливо при створенні нової картки номенклатури або редагуванні збереженої раніше.

Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів необхідно обов’язково зазначати при попередньому програмуванні товарів (послуг). Це передбачено п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265). Код УКТ ЗЕД є одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека.

Перелік кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є загальним для платників ПДВ і неплатників ПДВ та затверджений Законом України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 р. № 674-IX (далі — Закон № 674). Нагадуємо, що коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 р.

5. Якщо кошти надходять за товар, а самого товару ще немає (попередня оплата), що зазначати у фіскальному касовому чеку?

У разі здійснення суб’єктом господарювання розрахунків при продажу товару (наданні послуг) у безготівковій формі — перерахування коштів з розрахункового рахунка на розрахунковий рахунок або при перерахуванні банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів — дані розрахунки вважаються безготівковими та проводяться без застосування РРО.

При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим.

Якщо, споживач через інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard та інших, за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек ПРРО або РРО).

У разі доставки товару поштою, за умови передоплати з застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard та інших, суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО та/або ПРРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту» («післяплата»).

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою, продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (фіскального чека) разом із придбаним товаром.

Відповідну інформацію розміщено на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.03.

6. У чеках ПРРО Cashаlot  раніше не відображався знак множення, якщо кількість товару дорівнює 1. Якщо кількість товару більше 1, то знак множення був. Це відповідає нормативним документам?

Відповідно до вимог нормативно-правового акта у фіскальних чеках ПРРО Cashаlot раніше не відображався знак множення, якщо кількість товару дорівнювала 1. Наразі відображення кількості товару, знаку множення та вартості придбаного товару в чеках ПРРО Cashаlot, якщо кількість товару дорівнює 1, реалізовано.

У фіскальних касових чеках ПРРО / РРО кількість і вартість придбаного товару (отриманих послуг) відображається, якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру (згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 18.06.2020 р. № 306).

7. Чи є можливість додати до форми оплат “безготівкова” у фіскальному касовому чеку, оскільки платіжна картка — це один з видів безготівкової оплати?

Платіжна картка є одним із видів безготівкового розрахунку і, відповідно до вимог законодавства, якщо за місцем реалізації товарів (послуг) до розрахунку було прийнято платіжну картку, то цю форму оплати та суму коштів за неї необхідно відображати у чеках ПРРО / РРО (ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № № 265/95-ВР, далі — Закон № 265).

Відображення форми оплати «безготівкова» у касовому чеку буде суперечити вимогам нормативно-правових актів:

• розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) (згідно зі ст. 2 Закону № 265);
• у фіскальних чеках ПРРО / РРО необхідно відображати форму оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) і суму коштів за цією формою оплати (згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 18.06.2020 р. № 306);
• згідно з роз’ясненнями Національного банку України безготівкові розрахунки в Україні можуть здійснюватись з використанням: електронних платіжних засобів (платіжна картка, ЕПЗ), розрахункових документів (платіжне доручення), електронних грошей, документарні операції та інструменти (акредитив, гарантія).

8. Що буде, якщо касир натисне кнопку ПРРО «Зареєструвати чек у ДПС», а суми готівки в касі буде недостатньо для видачі решти?

Контроль за залишком готівки в касі для видачі решти реалізовано у ПРРО Cashаlot. Тобто, якщо користувач натисне кнопку «Зареєструвати чек у ДПС», а суми готівки в касі буде недостатньо для видачі решти, то користувачу-касиру буде показано відповідне повідомлення і чек не буде відправлений на ФСКО для реєстрації.

Такий контроль у ПРРО Cashаlot унеможливлює реєстрацію чека із виданою сумою решти готівки, якої не було в касі на момент проведення розрахункової операції. Без скасування чека користувач може виконати операцію «Службове внесення» на необхідну суму готівки та зареєструвати чек на фіскальному сервері ДПС з правильними сумами та видати решту покупцю наявною готівкою з каси.

Підтвердженням внесення відповідної суми до ПРРО як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Застосування РРО/ПРРО регулюється Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Відповідно до вимог законодавства суб’єкти господарювання зобов’язані:

1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п.1, 2 ст. 3 Закону № 265);
2. забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (п.13 ст. 3 Закону № 265);
3. для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, використовувати операцію “службове внесення” (п.6 розд.ІІІ Наказу № 547);
4. забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі (п. 22 Положення № 148).

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та інших вимог Закону № 265 здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.

9. Коли заповнюється поле «назва платіжної системи» у заяві за формою №1-ПРРО?

Реєстраційна заява за формою № 1-ПРРО містить графу «Назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи/учасника платіжної системи)», яка заповнюється лише у разі реєстрації програмно-технічного комплексу самообслуговування.

У разі реєстрації суб’єктом господарювання ПРРО або в інших випадках зазначена графа реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО не заповнюється.

Про це зазначено на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 109.24).

Додатково можна ознайомитись з Інструкцією щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602), яка розміщена на сайті ДПС у розділі «Програмні РРО» – «Форми ПРРО» – «Інструкції щодо заповнення». Про заповнення заяви в M.E.Doc – у матеріалі.

10. Чи обов’язково у фіскальному чеку має бути зазначено «без ПДВ», якщо товар «не ПДВ-шний»? Чому в чеку Cashаlot такого відображення немає?

Ні, не обов’язково. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

Прямої вимоги щодо відображення у фіскальних чеках ПРРО напису «Без ПДВ» для товарів, які не підлягають оподаткуванню ПДВ або звільнені від оподаткування  немає (відповідно до п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 18.06.2020 р. № 306 (далі — Положення № 13) (п. 7 розд. ІІ Положення №13).

Напис «Без ПДВ» або «Звільнені від оподаткування» у чеках ПРРО Cashаlot буде реалізовано у одному із найближчих оновлень.