Подання фінансової звітності у форматі iXBRL: запитання – відповіді

Як вже повідомлялось, з 2020 року деякі підприємства будуть зобов’язані подавати міжнародну фінансову звітність у форматі iXBRL. Ми зібрали найактуальніші відповіді на запитання, що цікавлять наших користувачів, з цього приводу.

Новий модуль Фінансова звітність за МСФЗ (формат іХBRL) в M.E.Doc! Подавайте звітність максимально швидко і просто.

Які підприємства повинні звітувати за МСФЗ?

Це близько 5000 українських підприємств. Звітуватимуть вони через портал Системи фінансової звітності (далі – СФЗ). Але спочатку вони повинні були на ньому зареєструватися.

Нагадуємо, що фінзвітність за МСФЗ мають подавати такі підприємства:

1. підприємства, що становлять суспільний інтерес. До них відносяться емітенти цінних паперів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінустанови (крім тих, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств;
2. публічні акціонерні товариства (далі – ПАТ);
3. підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
4. підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Постановою КМУ від 28.01.2000 р. № 419 (далі – Постанова № 419). Це такі види діяльності: надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розд. 64 КВЕД ДК 009:2010); недержавне пенсійне забезпечення (гр. 65.3 КВЕД ДК 009:2010); допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розд. 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (гр. 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

У які строки подається фінансова звітність за міжнародними стандартами до СФЗ?

Строки звітування для міжнародної звітності, яка подається до СФЗ, встановлені залежно від виду суб’єкта звітування та від того, яка фінзвітність подається: річна чи проміжна (див. Таблицю). До того ж, річна фінзвітність за МСФЗ повинна бути обов’язково підписана відповідним аудитором (має бути аудованою) та подаватися разом зі звітом аудитора.

Суб’єкти звітування	Строк звітування
Підприємства суспільного інтересу	до 30 квітня року, наступного за звітним
ПАТ	до 30 квітня року, наступного за звітним
Суб’єкти господарювання видобувних галузей	до 30 квітня року, наступного за звітним
Підприємства, які провадять господарську діяльність за видами за переліком відповідно до Постанови № 419	до 30 квітня року, наступного за звітним
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства	не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом
Інші фінстанови, що належать до мікропідприємств та малих підприємств	не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Суб’єкти звітування, які подають проміжну фінзвітність відповідно до норм законодавства, звітують на СФЗ не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Хто виступає регулятором фінансового ринку та для яких суб’єктів?

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) здійснює операційне управління центром збору фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінзвітності в єдиному електронному форматі та забезпечуватиме доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої фінансової звітності відповідно до Постанови КМУ від 11.07.2018 р. № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Звітність буде подаватися в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку: НКЦПФР, Національний банк України, Міністерство фінансів України; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг).

Нагадаємо, що державне регулювання ринків фінпослуг наразі здійснюється такими регуляторами (ч. 1 ст. 21 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»):

• щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів – НБУ;
• щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) – НКЦПФР;
• щодо інших ринків фінансових послуг – Нацкомфінпослуг.

У зв’язку з набранням чинності Законом України від 12.09.2019 р. № 79-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (введення в дію відбудеться 01.07.2020 р.), Нацкомфінпослуг буде ліквідована. Частина функцій Нацкомфінпослуг (це – регулювання суб’єктів системи пенсійного забезпечення та фондів фінансування об’єктів будівництва або здійснення операцій з нерухомістю) буде передана НКЦПФР, інша частина (страхові, лізінгові, факторингові компанії, кредитні спілки, інші фінансові компанії) – НБУ.

Які основні переваги використання «єдиного вікна»?

Раніше фінансова звітність (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності) подавалась кожному регулятору окремо. І формати подачі звітів відрізнялись один від одного.

Нова СФЗ створить «єдине вікно» подання фінансової звітності. Кожен регулятор буде мати доступ до тієї оперативно-зведеної інформації в СФЗ, що відповідає сфері його регулювання.

Регулятори підписали Меморандум № 102/15 про взаєморозуміння щодо розробки та запровадження системи фінансової звітності від 18.12.2017 р. І компаніям, які здійснюють декілька видів професійної діяльності, та регулюються різними регуляторами, не буде потрібно складати звітність для кожного з регуляторів окремо.

Що означає фінансова звітність на основі Таксономії? Яку Таксономію використовувати для подання звітності з 2020 року?

Таксономія фінансової звітності – це відповідний склад її статей, показників фінансової звітності  та елементів, які підлягають розкриттю.

Останню редакцію перекладу Таксономії за МСФЗ, яка набирає чинності з 01.01.2020 р., затверджено Мінфіном наказом від 25.10.2019 р. № 452. Її слід використовувати для подання річної фінансової звітності за 2019 рік та проміжної квартальної фінансової звітності за звітні періоди 2020 року.

Зважте на те, що таксономія не є сталою і щороку змінюється. На це впливає опублікування нових (змінених) МСБО та МСФЗ, звичайна практика застосування міжнародних стандартів, вдосконалення таксономії МСФЗ.

Які особливості української Таксономії?

Таксономія у форматі UA XBRL МСФЗ є адаптованою для подання звітності в Україні. Вона, зокрема, включає, зокрема, звіт аудитора та звіт про управління.

Виділяють два напрями розширення Української таксономії UA XBRL МСФЗ: 1) загальна Таксономія (General Taxonomy);

2) Таксономія для банківського та страхового секторів (Insurance Taxonomy).

Наразі у всіх суб’єктів господарювання, що мають звітувати через «Єдине вікно» СФЗ з 01.01.2020 р. (крім банків), є можливість обрати один з варіантів загальної Таксономії:

• General Taxonomy – 210-310 (фінзвітність, яка містить Звіт про фінансовий стан, складений згідно з розподілом активів та зобов’язань на поточні/непоточні разом з іншими звітами та примітками);
• General Taxonomy – 220-320 (фінзвітність, яка містить Звіт про фінансовий стан, складений у порядку ліквідності разом з іншими звітами та примітками).

Докладніше про ключові звіти загальної таксономії читайте у матеріалі «Таксономія – нове у поданні фінансової звітності» Блогу бухгалтера та розділу Інформер програми M.E.Doc.

Чи можна буде через M.E.Doc подати фінансову звітність у форматі іХBRL?

Так, незабаром у нашій програмі вийде новий модуль Фінансова звітність за МСФЗ (формат іХBRL).

За допомогою модуля буде максимально спрощений процес формування та подання фінансової звітності за МСФЗ у форматі іХBRL до СФЗ.

Докладніше про це – у подальших публікаціях.

Отримайте доступ до нового модуля Фінансова звітність за МСФЗ (формат іХBRL) в M.E.Doc першим! Це зручний і простий спосіб звітності в СФЗ.

Заповніть заявку нижче.