Русский
від M.E.Doc
Наступний поширений міф стосується роботи за відсутності зв’язку, електроенергії та виходу з ладу РРО/ПРРО. Нібито у разі несправностей обладнання простіше продовжувати роботу, якщо використовуєш РРО – для цього потрібно лише скористатись КОРО та РК.
А як же насправді? Не все так страшно, адже касир може продовжувати роботу як при використанні РРО, так і ПРРО. Однак порядок проведення розрахункових операцій при виході з ладу РРО та ПРРО, відсутності електроенергії та зв’язку, різний. Проллємо світло на правду в порівняльній таблиці.
| РРО | ПРРО |
| У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити ЦСО, а також протягом двох робочих днів повідомити контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (п. 16 ст. 3 Закону № 265). | У разі виявлення несправностей ПРРО протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або ЦСО (за наявності) за встановленою формою (ф. 2-ПРРО).
На період виходу з ладу ПРРО розрахункові операції не здійснюються до моменту усунення несправностей або підключення резервного РРО (абз. 2 п. 12 р. ІІ Порядку реєстрації ПРРО, наказ № 317). |
| На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки (РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО (ст. 5 Закону № 265).
СГ може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора розрахункових операцій або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО і РК. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. |
На період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей (ст. 5 Закону № 265) або підключення резервного РРО (абз. 2 п. 12 р. ІІ Порядку реєстрації ПРРО, наказ № 317).
Отже, суб’єкт господарювання на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером для проведення розрахункових операцій може: – використовувати належним чином зареєстрований резервний РРО. Про це він повинен зазначити у п. 5 заяви за ф. № 1-ПРРО); – застосовувати режим офлайн (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця). Про бажання працювати в офлайн-режимі СГ повинен зазначити у п. 5 нової заяви за ф. № 1-ПРРО. |
На період виходу з ладу РРО проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки (РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Для ПРРО передбачено інший порядок роботи. А саме, на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Водночас можно користуватись зареєстрованим резервним РРО.
Як бачите, як при використанні РРО, так і ПРРО, є свій вихід із ситуації у таких випадках. Що для кого прийнятніше – обирати Вам.
