Вітчизняне законодавство про працю не передбачає можливості для працівника мати два основних місця роботи. А отже, працівник зобов’язаний повідомляти роботодавця, в якого він працює за основним місцем роботи, про визначення ним такого місця роботи як основного.
Порядок такого повідомлення визначено п. 3-1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX). Відповідно, працівник, з яким призупинили трудовий договір, продовжує перебувати у трудових відносинах із підприємством та має основне місце роботи. Прийняти його на нову роботу на період призупиненого договору можна тільки за сумісництвом.
Отже, під час призупинення трудових відносин за попереднім місцем роботи, яке було для працівника основним, працівник має право працевлаштуватись у іншого роботодавця та визначити таке нове робоче місце основним. Згода роботодавця не потрібна. Працівнику достатньо повідомити роботодавця про укладення трудового договору та визначення нового місця роботи основним.
Аби змінити основне місце роботи, працівник повинен відкликати попередню заяву про визначення такого місця роботи основним. З дати заяви про відкликання ознака основного місця роботи (роботодавець, з яким призупинено трудовий договір) змінюється на роботу за сумісництвом.