В які строки звільняти працівника, який працює на посаді мобілізованого працівника?

Згідно з частиною другою статті 23 КЗпП, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.  

Обов’язковою умовою строкового трудового договору є строк, на який він укладається.

Якщо строк не буде встановлений, то такий договір буде вважатися укладеним на невизначений строк, тобто безстроковим. Однак, визначити на який строк необхідно укласти такий трудовий договір є питанням складним.

Щобільше, законодавством не передбачено написання мобілізованим працівником заяви про бажання повернення до роботи після звільнення з військової служби.

У такому випадку строковий трудовий договір можна укласти із зазначенням закінчення строку — настання конкретної події – день звільнення мобілізованого працівника з військової служби. Зазначене відповідатиме припису частини другої пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», яким передбачено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи у зв’язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Детально – в консультації Федерації профспілок України