Відпустка без збереження зарплати – апгрейд з 19.07.2022 року

Під час воєнного стану відпустка без збереження зарплати є виходом для працівника, що виїхав за межі проживання чи за кордон, та й для роботодавця також.

Які неоплачувані відпустки надавати працівникам у воєнний стан?

По-перше, відпустки за ст.25 Закону про відпустки. Це обов’язкові для надання відпустки, на які має право працівник за наявності підтверджуючих документів, які додаються до заяви.

По-друге, за ст. 26 Закону про відпустки працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Підстава – зава працівника.

По-третє, за ст. 26 Закону про відпустки працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період карантину. Її термін не включається у загальний термін, встановлений для відпустки за сімейними обставинами. Наразі карантин триває по 31.08.2022 року включно. Надається за заявою працівника.

По-четверте, відпустка за п. 3 ст. 12 Закону № 2135. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого в ст. 26 Закону про відпустки.

І нарешті нова підстава. У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Період перебування ц такій відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Але загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.