Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв’язок таких витрат із господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв’язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб’єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству про необхідність проведення таких досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду досліджень, мети їх проведення тощо.
На підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт прийняття-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику. В актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.
У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація, зокрема, про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проєкту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проєкту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.
Таким чином, лише при дотриманні зазначених вище умов платники податку мають право віднести витрати на маркетингові послуги до складу витрат (Постанова Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 813/2781/17 (адміністративне провадження № К/9901/48127/18) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95815498).